23 серпня в приміщенні 3D кінотеатру «Multiplex-holding» (м. Хмельницький, вул. Маршала Рибалко, 2а, ТРЦ «Оазис» 2-й поверх), була представлена спільна фотовиставка «Своєрідне бачення» двох молодих фотографів: Дмитра Білоуса та Михайла Лукашука. Хлопцям у створенні образів допомагали візажист Анастасія Цибровська та стиліст Ірина Луцюк, яка довершувала образи дівчат зачісками.
Бажаєте дізнатись більше про створення фотовиставки? Тоді, до вашої уваги інтерв'ю із авторами.
Стася:
Хто був ініціатором цієї фотовиставки?
Дмитро Білоус:
Я подав цю ідею Михайлу і він погодився. Здебільшого, ми бачимо кадри по-різному. Вони візуально відрізняються.
Стася:
Я впевнена, що в тебе є багато знайомих фотографів, чому звернувся саме до Михайла?
Дмитро Білоус:
До того, як я звернувся до Михайла, я спілкувався із ще одним хлопцем, але робота не пішла. У нас є і спільне, крім того, що ми бачимо кадри по-різному. Ми творчі люди і нам потрібен результат. Таким результатом стала ця фотовиставка.
Стася:
Як підбирали людей для зйомок?
Дмитро Білоус:
Перш за все, підготовка до цієї фотовиставки була творчим процесом, оскільки фотографії, які тут представлені, є нашою ініціативою, а не замовними фотосесіями. Я заздалегідь бачив людей в певних образах, тому довго шукати моделей не довелось.
Стася:
За якими параметрами відбирались дівчата?
Дмитро Білоус:
Я пробував фотографувати багато дівчат. Враховувались віддача, фігура, пластика. Я завжди був впевнений в тих, з ким ми працювали. Відібрані фотографії бачите тут.
Стася:
Узгоджували із моделями, що їхні фото будуть брати участь у фотовиставці?
Дмитро Білоус:
Звісно, адже коли ми домовлялись про фотосесію, то попереджали, що це фотографії для виставки.
Стася:
Я так думаю, що дівчатам приємно знати, що їх відібрали для фотовиставки?
Дмитро Білоус:
Так). Тут, навіть, представлена дівчина, яка зараз поїхала до Канади і не побачить цієї фотовиставки особисто, але їй приємно було взяти участь у цьому проекті.
Стася:
Що фотографія особисто для тебе?
Дмитро Білоус:
Більше творчість, самовираження себе у цьому мистецтві. Заробіток, інколи, буває, але з цим проблема, як поєднати творчість і заробіток, адже те, за що готові заплатити гроші, зазвичай, прості зйомки.
Стася:
Дмитро сказав, що ваші роботи візуально відрізняються. Як саме?
Михайло Лукашук:
В мене більш широкі кадри, а в Дмитра – портретні. Я люблю широкі фотографії, які охвачують більше простору. Якщо Діму цікавлять міміка і обличчя, то мене приваблює постановка.
Стася:
Як щодо природності людей? Всі фотографії проходять обробку. Як зберегти натуральність людини після обробки фотографії?
Михайло Лукашук:
Головне, щоб не було «перебору». Потрібно вміти відчувати тонку межу. Адже, дійсно, бувають такі фотографії на яких явно видно, що «фотошопу» надто багато.
Стася:
Відчувати цю межу…це відбувається інтуїтивно чи цьому можна навчитись?
Михайло Лукашук:
Я думаю, що кожен цю межу для себе визначає індивідуально. Але є хороший вислів-порада, що коли ти зробив обробку і вже розумієш, що фото готове, зроби обробку на половину менше і тоді, вийде гарне фото.
Стася:
Дівчата, які виступали моделями, задоволені результатом?
Михайло Лукашук:
Вони ще не бачили фотографій)). Ми сказали їм, що поки ми не відкриємо фотовиставку, ми не віддамо кадри. Так що вони чекали цієї фотовиставки не менше за нас).
Стася:
Це перша ваша фотовиставка?
Михайло Лукашук:
Моя так. Якщо подивитись на індивідуальні конкурси, в яких я брав участь і займав місця, то це в моєму житті було, але там були показані лише пару робіт. А от щоб фотовиставка, то це перша.
Стася:
Цікаво дізнатись критику про свої роботи?
Михайло Лукашук:
Звісно). Адже в мене є багато друзів і знайомих, які знімають набагато краще за мене, або знаходяться на тому ж рівні, як я. І мені цікаво дізнатись, що вони про це скажуть, що вони побачать.
Стася:
Критика щось змінить?
Михайло Лукашук:
Я завжди критику сприймаю адекватно, якщо вона правильна, конструктивна. Якщо мені скажу щось людина, яка нічого в цьому не тямить, то не варто сприймати цю критику серйозно.
Стася:
Ваші побажання.
Михайло Лукашук та Дмитро Білоус:
Фільтруйте те, що бачите в Інтернеті від справжнього. Вчіться відрізняти хороші кадри від поганих. Будьте природними і справжніми. І, звісно ж, приходьте на нашу виставку, знайомтесь із нашими роботами.
Як зазначив Михайло, моделі не бачили своїх фотографій до виставки. І уявіть собі, яким приємним здивуванням для дівчат було побачити свої фотографії вже на самій фотовиставці. З однією дівчиною мені пощастило поспілкуватись особисто.
Стася:
Когда к Вам обратились ребята с предложением участвовать в проекте, Вас это сразу заинтересовало?
Элеонора:
Конечно, поскольку я занимаюсь этим. Я работаю фотомоделью.
Стася:
Но работать с профессионалами это одно, а ребята только начинают. Было немного страшно?
Элеонора:
Было волнительно, потому что я ребят не знала. Но, когда я с ними познакомилась, то поняла, что они близки к тому, что б стать профессионалами, работают над собой, понимают и разбираются в своем деле. Мне не было трудно с ними работать. Я спросила, что от меня требуется, и мы начали работу. Страшненько было только поначалу, а потом, я привыкла к фотографам и фотосессия прошла хорошо.
Стася:
Образ прорабатывали Вы?
Элеонора:
Когда они смотрели на мои фото, то сами продумали образ для меня, потом, к создавшемуся образу, делали прическу, макияж. Эту часть, как проработку образа, они взяли на себя.
Стася:
Кто из ребят Вас фотографировал?
Элеонора:
Дело в том, что я тогда работала на две камеры.
Стася:
Раньше Вы уже так работали?
Элеонора:
Когда-то да, но это не было профессионально. А сейчас была профессиональная работа, ответственная. Мы около 5 часов работали и вот результат).
Особисто мені результат сподобався хоча б тому, що я легко ідентифікувала дівчину і фотографію, на якій вона зображена. Це означає, що збережена та натуральність, природність, яка є цінною.
Підтримати хлопців прийшли не тільки їх друзі, але і родичі. Так мені вдалось поспілкуватись із сестрою Дмитра.
Стася:
Как оно быть сестрой фотографа?
Даша:
Круто)).
Стася:
И какие преимущества?
Даша:
Кроме того, что аватарки классные и много хороших фотографий, меня еще и замечают).
Стася:
Дима он всегда в своем деле, в фотографии?
Даша:
Это как хобби его, хотя я все чаще замечаю, что это становится его жизнью.
Стася:
Брату сложнее позировать на фотосессии?
Даша:
Наоборот, он же родной человек. Я его не стесняюсь.
Стася:
Подбадривала его как-то перед фотовыставкой?
Даша:
Если честно, то нет. Я и так знала, что у него все получится, что работы хорошие. Я уверена была, что все пройдет отлично).
«Своєрідне бачення» … певно, назва каже сама за себе, адже коли 4 людини беруться створювати спільний проект, безумовно, в кожного бачення буде своє, своєрідне. Ще один погляд на це має і сам глядач. Особисто я побачила гарних дівчат, в образах, в певному настрої. І знаєте, дивитись на роботи хлопців приємно. Сподіваюсь, що ця виставка дасть успішний початок їхній кар'єрі фотографа!
Щоб побачити виставку «Своєрідне бачення» пропоную всім завітати до 3D кінотеатру «Multiplex-holding» (м. Хмельницький, вул. Маршала Рибалко, 2а, ТРЦ «Оазис» 2-й поверх). Фотовиставка триватиме до 9 вересня.
Гарного вам перегляду!
Статтю та фото підготувала: Стася
Комментариев нет:
Отправить комментарий